Я вийшов із бомбосховища і побачив біля магазину автівку з ключами.
Дві години спостерігав за нею, чекав на господаря – не дочекався. Я взяв сім’ю, сів машину та виїхав до Вінниці. У бардачку знайшов номер
телефону та зателефонував власнику:
«Вибачте, я викрав вашу машину. Рятував сім’ю.»
А у відповідь чую:
«Слава Богу, не хвилюйтеся, у мене 4 автомобілі. На одній я вивіз сім’ю. Інші машини залишив у різних місцях із ключами у запаленні та номером у бардачку. З усіх машин передзвонили. Буде мир – побачимось. Бережіть себе»
??Як не вірити у добро після таких історій?
